Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року Справа № 918/1427/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Акулової Н.В.,

Саранюка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2016 року у справі № 918/1427/15 Господарського суду Рівненської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Анласт", м. Рівне, до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Реєстраційної служби Рівненського управління юстиції Рівненської області, м. Рівне, про визнання таким, що припинилося правовідношення за іпотечним договором № 733/041-Д9М/1 та скасування заборони відчуження майна,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явились;

відповідача - Поліщук Ю.В. (дов. № 02-36/2490 від 02.10.15);

третьої особи - не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року позивач ТОВ "Анласт" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача ПАТ "Укрсоцбанк" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Реєстраційної служби Рівненського управління юстиції Рівненської області про визнання таким, що припинилося правовідношення за іпотечним договором № 733/041-Д9М/1 та скасування заборони відчуження майна.

Вказував, що 28.07.08 між ПАТ "Укрсоцбанк" (кредитором) та ОСОБА_5 (позичальником) був укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 733/041-Д9М, згідно якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 300 000 дол. США, а позичальник - повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом на умовах передбачених договором у строк до 27.07.18.

Зазначав, що 28.07.08, в забезпечення виконання зобов'язань позичальником за вказаним кредитним договором № 733/041-Д9М, між ТОВ "Анласт" (іпотекодавцем) та ПАТ "Укрсоцбанк" (іпотекодержателем) був укладений іпотечним договором № 733/041-Д9М/1, згідно якого він передав іпотекодержателю в іпотеку будівлю оптово-роздрібного торгового дому "Бурштин" загальною площею 1 527,1 кв.м., що розташована під № 45 по вул. Виговського в м. Рівне та земельну ділянку площею 0,3888 га. з цільовим призначенням - для обслуговування будівель та споруд.

Також вказував, що 29.05.15 рішенням Рівненського міського суду у справі № 569/14616/14-ц в задоволенні позову фізичної особи ОСОБА_5 до ПАТ "Укрсоцбанк" про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору № 733/041-Д9М від 28.07.08 та договору № 3 від 27.12.13 про внесення змін до кредитного договору № 733/041-Д9М від 28.07.08 недійсними було відмовлено, в зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про те, що договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 733/041-Д9М від 28.07.08 є неукладеним.

Посилаючись на ту обставину, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання, яке не виникло, що було встановлено рішенням Рівненського міського суду від 29.05.15 у справі № 569/14616/14-ц, позивач, згідно заяви про уточнення позовних вимог від 09.03.16, просив скасувати заборону на відчуження будівлі оптово-роздрібного торгового дому "Бурштин" та земельної ділянки, розташованих в м. Рівне по вул. Виговського 45, шляхом виключення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.

26.01.16 ПАТ "Укрсоцбанк" звернувся до Господарського суду Рівненської області з клопотанням про припинення провадження у справі. В обґрунтування клопотання ПАТ "Укрсоцбанк" послався на п. 5.2 іпотечного договору № 733/041-Д9М/1 від 28.07.08 яким передбачено третейське застереження про передачу спорів до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової 15.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10 березня 2016 року (суддя Войтюк В.Р.) провадження у справі припинено.

Ухвала мотивована посиланнями на наявність в іпотечному договорі № 733/041-Д9М/1 від 28.07.08 третейського застереження щодо розгляду спорів, що виникають при виконанні даного договору, Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України є підставою для припинення провадження у справі.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2016 року (колегія суддів у складі: Дужич С.П. - головуючий, Саврій В.А., Мамченко Ю.А.) ухвалу скасовано, справу передано до суду першої інстанції для розгляду.

Постанова обґрунтована посиланнями на непідсудність даного спору третейському суду.

У касаційній скарзі ПАТ "Укрсоцбанк", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції приписів ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" та п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 28.07.08 між ПАТ "Укрсоцбанк" (кредитором) та ОСОБА_5 (позичальником) був укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 733/041-Д9М, згідно якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 300 000 дол. США, а позичальник - повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом на умовах передбачених договором у строк до 27.07.18.

28.07.08, в забезпечення виконання зобов'язань позичальником за вказаним кредитним договором № 733/041-Д9М, між ТОВ "Анласт" (іпотекодавцем) та ПАТ "Укрсоцбанк" (іпотекодержателем) був укладений іпотечним договором № 733/041-Д9М/1, згідно якого іпотекодавць передав іпотекодержателю в іпотеку будівлю оптово-роздрібного торгового дому "Бурштин" загальною площею 1 527,1 кв.м., що розташована під № 45 по вул. Виговського в м. Рівне та земельну ділянку площею 0,3888 га. з цільовим призначенням - для обслуговування будівель та споруд.

Предметом даного спору є скасування заборони на відчуження будівлі оптово-роздрібного торгового дому "Бурштин" та земельної ділянки, розташованих в м. Рівне по вул. Виговського 45, шляхом виключення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.

В силу ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про третейські суди").

Рішенням Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 ЦПК України, стаття 12 ГПК України, стаття 6 Закону України "Про третейські суди"), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України).

Приписами ст. 6 Закону України "Про третейські суди" визначено підвідомчість справ третейським судам, згідно якої третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки (п. 7 Закону).

За таких обставин, даний спір в силу закону непідсудний третейським судам.

З вказаних обставин правильно виходив суд апеляційної інстанції скасовуючи ухвалу місцевого суду про припинення провадження у справі та передаючи справу до суду першої інстанції для розгляду.

Натомість, суд першої інстанції викладених обставин не врахував та дійшов помилкових висновків про підсудність даного спору Постійно діючому третейському суду при Асоціації українських банків, що помилково вважав підставою для припинення провадження у справі у відповідності з п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваній постанові, тому їх слід залишити поза увагою суду, як необґрунтовані.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2016 року у справі № 918/1427/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г.Дунаєвська

Судді: Н.В. Акулова

В.І. Саранюк